Так зручно було, сидячи зранку в переповненому метро, мріяти про майбутє літо… Ах, літо!.. Наталка очікувала від нього багато : поїздок, прогулянок з друзями, походів із наметами, вечірніх багать, а найголовніше – довгожданого волонтерського проекту (учасницею якого вона була) на маленькій кінній фермі. Коні були коханням всього її недовгого життя. Змалечку щиро раділа, бачачи гарного, доглянутого коника. Отож, сидячи в метро із заплющеними очима, Ната будувала сміливі плани : «Ось як приїду – одразу ж познайомлюся з їхніми кіньми, і якщо вдасться – то ще й подружуся. Ми щодня гулятимемо разом в леваді та гратимемось в різні цікаві, веселі, навчальні ігри»
Наталка знала, що захоплення її поділяла також мама, яка теж поїде на ферму влітку. Мама із серйозністю директора попереджала дівчину про те, що доведеться сідлати та чистити тварин, їх денники, однак Ната була готова на все : аби лиш бути поруч із цими розумними, добрими, такими симпатичними створіннями.Дівчина давно вже проїхала потрібну зупинку, проте їй було не до того, адже у мріях вона вставала зі сходом сонця і стрімголов бігла в конюшню привітати своїх друзів з новим днем і принести їм цукру, прихованого ще з минулої вечері.
Мріяла про таке літо вже не перший тиждень і все не могла дочекатися цієї пори. Вона любила малювати коней в русі : вони здавалися їй такими граційними та ладними…
Любила їх за розум, за розуміння навіть без слів, на рівні шостого чуття, емоційного поля. Вони були для неї втіленням якоїсь надприродної , майже божественної краси.
Сьогодні Наталка не могла уявити собі життя без тренувань з верхової їзди та кількагодинної тусовки на конюшні біля улюблених коней Очакова, Слона та Абата.

Наталія Шаля, 13 лет

 

! Голосование за работы будет открыто 26 мая в 12.00 и продлится до 27 мая 12.00.